Концепція розвитку юридичної освіти не затверджена. Наявність вищої юридичної освіти вимагається на зайняття великої кількості посад, що регулюються нормативно-правовими актами різної юридичної сили. Кваліфікаційні вимоги до посад, де вимагається наявність юридичної освіти в більшій мірі не є обґрунтованими. Прогноз кадрових потреб щодо осіб з правничою освітою не здійснюється. Професійні стандарти правничих професій не розроблені і не затверджені. Обсяг державного замовлення на підготовку правників не відповідає потребам держави та ринку. Інформація про здобувачів освіти, що навчаються за кошти державного бюджету у таких закладах не відображається в ЄДЕБО.

У 2021 та 2022 році більше 60% обсягу державного замовлення на підготовку бакалаврів права отримали заклади освіти, що не перебувають в сфері управління Міністерства освіти і науки України. Розподіл державного замовлення, визначеного для таких закладів відбувається без широкого конкурсу. У 2023 році обсяг державного замовлення на підготовку юристів збільшився.

Правників в Україні готують сотні вишів, значна частина з яких не пропонують належноїякості освіти. Кількість студентів є найбільшою серед усіх спеціальностей. Правнича освіта здобувається на рівнях молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, фахового молодшого бакалавра та молодшого спеціаліста за різними спеціальностями. Значну частину правників готують правничі школи, які знаходяться в системі МВС, СБУ, Мінюсту мають особливі умови підготовки. Підготовку юристів також здійснюють значна кількість відокремлених структурних підрозділів закладів освіти та коледжів.

Згідно з відкритими даними з Єдиної державної електронної бази з питань освіти 168 закладів вищої освіти та відокремлених структурних підрозділів готують бакалаврів зі спеціальності 081 Право, 121 заклад - магістрів. За спеціальністю Міжнародне право бакалаврів готує 26 закладів освіти, 17 закладів здійснює підготовку магістрів. 112 закладів фахової передвищої освіти здійснює підготовку фахових молодших бакалаврів зі спеціальності 081 Право.

Станом на 1 жовтня 2023 року в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відображено, що здобувачами освіти за спеціальністю 081 «Право» є 100060 осіб, з них здобувають ступінь бакалавра – 61151 особа, магістра – 20610 осіб, молодшого бакалавра – 18 осіб, фахового молодшого бакалавра – 18208 осіб, молодшого спеціаліста – 71 особа та спеціаліста – 2 особи. За спеціальністю 293 «Міжнародне право» - 5141 особа, з них бакалавра – 4063 осіб, магістра – 1078 осіб. Водночас значна частина здобувачів в ЄДЕБО не відображена, оскільки вони здобувають освіту у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання за кошти державного бюджету».

У закладах освіти зі специфічними умовами навчаються за кошти фізичних і юридичних осіб 18,98% (10094 з 53175) бакалаврів права та 21,9% (2820 з 12891) магістрів права). Значна частина тих, хто навчається за кошти державного бюджету в цих закладах освіти, не відображена в ЄДЕБО.

Вступити на юридичний факультет досить просто, оскільки вимоги не надто високі. Низькі порогові та конкурсні бали не дозволяють відібрати на навчання сильних і мотивованих абітурієнтів. За деякими траєкторіями передбачені не зовсім прозорі механізми вступу або містять потенційні корупційні ризики. У заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання встановлено окремий порядок вступу, що створює не рівні можливості.

Мінімальний конкурсний бал при вступі на бакалаврат з права становив 120 балів на контракт і 140 на бюджет. У 2020 році більше 50% вступників на правничу магістратуру раніше не здавали ЗНО при вступі на бакалаврат. Кількість вступників до закладів освіти системи МВС на бакалаврські програми на основі повної загальної середньої освіти за денною формою навчання зросла порівняно з 2021 роком майже в два з половиною рази: з 789 осіб у 2021 році до 1871 особи у 2023 році (у 2022 році – 1227 осіб). У закладах освіти, що перебувають у сфері управління МВС відсоток осіб, які вступили на бакалавра на основі ПЗСО з конкурсним балом менше 140 становить 31,9 % на денній формі і більше 40% на заочній. Відсоток осіб, які вступили на бакалаврат на основі молодшого спеціаліста з конкурсним балом менше 140 становить 55,9% на денній формі навчання і 52,2% на заочній формі.

Велика кількість студентів здобувають правничу освіту на заочній формі, якість такого навчання нижча ніж за очною. Значна частина правничих шкіл використовують застарілі методики викладання. Багато освітніх програм не враховують сучасні потреби ринку. Недостатньо уваги приділяється етичним стандартам, вивченню іноземних мов, юридичних інноваційних інструментів, права Європейського Союзу, практики Європейського суду з прав людини. Організація практичної підготовки студентів має низку концептуальних вад і не гарантує набуття практичних навичок та вмінь. Недостатньо уваги приділяють академічній доброчесності та боротьбі з плагіатом.

Згідно з відкритими даними з Єдиної державної електронної бази з питань освіти частка заочників серед здобувачів освіти за спеціальністю Право становить 32,8% (32852 з 100060 осіб). Бакалаври, що навчались на заочній формі здають тести на правничу магістратуру гірше. Згідно з даними досліджень думки роботодавців щодо якості юридичної освіти майже 80% не задоволені рівнем знань та вмінь студентів правників. 82,8% студентів-правників стверджують, що освітні програми правничих шкіл застаріли, а 66,7% зазначають, що можливість реального вибору дисциплін відсутня.

Поточна та підсумкова атестація студентів переважно не є ефективною, через це різні правничі школи випускають правників різного рівня підготовки, які в подальшому отримують однакові професійні права. Єдиний державний кваліфікаційний іспит, що запроваджений лише у 2023 році потребує суттєвого вдосконалення.

У 2023 році під час проведення ЄДКІ було дискваліфіковано 11 тестових завдань. Порогові бали встановлені низькі – 37 балів з 109. Більше половини вступників в правничу магістратуру не долають обʼєктивно невисокі порогові бали. Майже 80% опитаних роботодавців відзначають низький рівень знань та вмінь випускників правничих шкіл. Більше 65% працівників судової системи підтримує запровадження незалежного державного іспиту.