Судову реформу в Україні можна буде вважати успішною лише тоді, коли суддівський корпус наповниться професійними та доброчесними суддями. Підвалини поведінки майбутнього правника закладаються ще в університеті, тому правнича освіта в Україні повинна бути якісною.
Стан правничої освіти низький – роботодавці не задоволені рівнем знань та вмінь випускників правничих шкіл, самі випускники правничих шкіл демонструють низькі результати на вступних іспитах до правничої магістратури та під час складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту. При цьому підготовкою юристів займаються сотні закладів освіти, а кількість правників-випускників в рази перевищує попит на ринку.
Попри загальні часткові позитивні зміни, що відбувались останніми роками, ще дуже багато необхідно зробити для того, щоб юридична освіта відповідала найкращим світовим практикам та забезпечувала потребу, зокрема, в суддівських кадрах.
Продовження реформи правничої освіти, зокрема чітке розмежування правничої освіти і освіти правоохоронців, посилення вступних вимог та ліцензійних умов, посилення боротьби з недоброчесністю та оптимізація мережі закладів освіти визначено є частиною євроінтеграційних вимог до України та закріплені в Дорожній карті з питань верховенства права, що затверджена у травні 2025 року.
Наше бачення проблем та необхідних кроків для їх вирішення в Карті реформи правничої освіти.
Відсутність комплексного бачення побудови системи юридичної освіти
В Україні відсутня загальна концепція розвитку юридичної освіти, яка б визначала основні засади побудови системи юридичної освіти та нема окремого закону. Різні учасники публічної політики та зацікавлені особи мають різні уявлення про її подальший розвиток. Органи державної влади приймають точкові, часом хаотичні рішення.
Декілька проєктів Концепцій були розроблені, але так і не були затверджені. У лютому 2025 року комітет ВРУ з питань правової політики схвалив Концепцію законопроєкту про вищу юридичну (правничу) освіту та первинний доступ до правничої професії. Наявність вищої юридичної освіти вимагається на зайняття великої кількості посад, що регулюються нормативно-правовими актами різної юридичної сили. Кваліфікаційні вимоги до посад, де вимагається наявність юридичної освіти більшою мірою не є обґрунтованими. Обсяги державного замовлення на підготовку правників є необґрунтованими. Механізм розподілу місць державного замовлення між закладами вищої освіти потребує удосконалення. Більше половини обсягу державного замовлення на підготовку бакалаврів права отримують заклади освіти, що не перебувають в сфері управління Міністерства освіти і науки України.
Затвердити Концепцію
розвитку юридичної освіти та окремий закон України про юридичну освіту
Переглянути усі кваліфікаційні
вимоги до посад, де вимагається наявність вищої юридичної освіти, визначити посади, де дійсно потрібна така освіта і якого освітнього ступеня
Запровадити підготовку
правників на «наскрізній»
магістратурі
Оптимізувати обсяги державного замовлення на підготовку правників. відповідно до обґрунтованих потреб ринку
Неефективна система та мережа закладів освіти, що здійснюють підготовку правників
Правників в Україні готують сотні вишів, значна частина з яких не пропонують належноїякості освіти. Кількість студентів є найбільшою серед усіх спеціальностей. Правнича освіта здобувається на рівнях бакалавра, магістра, фахового молодшого бакалавра та молодшого спеціаліста за різними спеціальностями. Значну частину правників готують правничі школи, які знаходяться в системі МВС, СБУ, Мінюсту мають особливі умови підготовки. Підготовку юристів також здійснюють значна кількість відокремлених структурних підрозділів закладів освіти та коледжів.
Згідно з відкритими даними з Єдиної державної електронної бази з питань освіти 165 закладів вищої освіти та відокремлених структурних підрозділів готують фахівців зі спеціальності Право. За спеціальністю Міжнародне право бакалаврів готує 26 закладів освіти. 112 закладів фахової передвищої освіти здійснює підготовку фахових молодших бакалаврів зі спеціальності Право.
Станом на 1 жовтня 2025 року юридичну освіту за спеціальністю Право здобувають 87172 осіб, з них здобувають ступінь бакалавра – 48911 осіб, магістра – 17297 осіб, фахового молодшого бакалавра – 16210 осіб, молодшого спеціаліста – 16 осіб, докторів філософії – 4738 осіб. За спеціальністю Міжнародне право - 4949 осіб, з них бакалавра – 3684 особи, магістра – 993 особи, доктора філософії – 272 особи. Водночас значна частина здобувачів в ЄДЕБО не відображена, оскільки вони здобувають освіту у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання за кошти державного бюджету».
Проведення оптимізації мережі закладів вищої освіти, які готують правників
Припинити підготовку фахівців за спеціальністю «Право» у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання
Трансформувати систему підготовки правників за заочною формою
Змінити ліцензійні умови провадження освітньої діяльності для регульованих спеціальностей, де передбачити особливі вимоги до кадрового та організаційного забезпечення правничих шкіл
Система вступу у правничі школи не гарантує повноцінний відбір мотивованих та здатних до навчання абітурієнтів
Вступити на юридичний факультет, зокрема на правничу магістратуру не дуже складно. Низькі порогові бали не дозволяють відібрати на навчання сильних і мотивованих абітурієнтів. За деякими траєкторіями передбачені не зовсім прозорі механізми вступу або містять потенційні корупційні ризики. У заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання встановлено окремий порядок вступу, що створює не рівні можливості.
Наразі відсутнє тестування на аналітичне та критичне мислення при вступі на бакалаврат. У 2025 році під час складання ЄФВВ та ЄВІ для вступу на правничу магістратуру пороговий бал становив 35 зі 140. В результаті не змогли подолати поріг всього 174 особи. Для вступу до закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання на навчання на бюджет зберігаються інші умови вступу, ніж до інших закладів вищої освіти.
Встановити обґрунтовані та виважені вимоги до вступу правників на усі освітні рівні
Запровадити тестування на логічне, аналітичне та критичне мислення, які зараз є лише під час вступу на правничу магістратуру
Встановити рівні умови вступу у правничі школи незалежно від їх відомчого підпорядкування
Встановити обґрунтовані порогові бали при складанні ЄФВВ та ЄВІ
Організація навчання в правничих школах не відповідає сучасним викликам та потребам ринку
Значна частина правничих шкіл використовують застарілі методики викладання. Багато освітніх програм не враховують сучасні потреби ринку. Недостатньо уваги приділяється етичним стандартам, вивченню іноземних мов, юридичних інноваційних інструментів, права Європейського Союзу, практики Європейського суду з прав людини. Організація практичної підготовки студентів має низку концептуальних вад і не гарантує набуття практичних навичок та вмінь. Недостатньо уваги приділяють академічній доброчесності та боротьбі з плагіатом.
Освітні стандарти за новими спеціальностями, які визначають вимоги до освітніх програм не розроблені. Випускники правничої магістратури демонструють низькі знання, зокрема з права ЄС. Згідно з даними досліджень думки роботодавців щодо якості юридичної освіти майже 80% не задоволені рівнем знань та вмінь студентів правників. 82,8% студентів-правників стверджують, що освітні програми правничих шкіл застаріли.
Затвердити освітні стандарти з правничих спеціальностей
Розширити можливості для ширшого вивчення в правничих школах права Європейського Союзу, правничої етики англійської мови
Розширити можливості для поширення культури доброчесності в освітньому процесі, розвивати культуру жорсткої нетерпимості до проявів академічної недоброчесності
Змінити підходи до організації та змісту студентської практики, які б гарантували здобуття необхідних прикладних практичних навичок
Бракує ефективного та якісного контролю результатів навчання
Поточна та підсумкова атестація студентів на рівні бакалаврату переважно не є ефективною, через це різні правничі школи випускають правників різного рівня підготовки, які в подальшому отримують однакові професійні права. Єдиний державний кваліфікаційний іспит, що запроваджений лише у 2023 році потребує суттєвого вдосконалення.
У 2025 році поріг «склав/ не склав» на ЄДКІ становив 35 балів із 114. Середня кількість наданих правильних відповідей із 114 питань за результатами складання ЄДКІ (по країні) ‒ 45,71. Не подолали поріг «склав/не склав» 19,23%. (1 654 здобувача освіти). Майже 80% опитаних роботодавців відзначають низький рівень знань та вмінь випускників правничих шкіл.
Вдосконалити Програму Єдиного державного кваліфікаційного іспиту з метою збалансування обсягів тематичних блоків
Посилити контроль за розробкою та належною апробацією тестових завдань на ЄДКІ з метою підвищення їх якості
Встановити обгрунтовані порогові бали при складанні ЄДКІ
Встановити рівні умови складання ЄДКІ для уміз випускників правничих магістратур
Ми переконані, що вирішення цих ключових проблем здатне істотно підвищити якість підготовки правників в Україні. Це своєю чергою призведе до наповнення судівського корпусу професійними та доброчесними кадрами.
Карта реформи правничої освіти оновлена за результатами обговорень, в яких брали участь:
1. Шаіпов Артем, юридичний радник Програми USAID «Справедливість для всіх».
2. Рашкевич Юрій, доктор технічних наук, професор, член Національного агентства кваліфікацій
3. Хилюк Світлана, кандидатка юридичних наук, директорка Школи права Українського католицького університету
4. Бахрушин Володимир, доктор фізико-математичних наук, професор, освітній експерт.
5. Ніколаєв Євген, кандидат економічних наук, аналітик аналітичного центру Київського університету імені Бориса Грінченка
6. Навроцька Юлія, кандидат юридичних наук, доцент, керівниця магістерської програми Школи права Українського католицького університету
7. Пижов Олександр, генеральний директор Директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик
8. Іщук Сергій, доктор юридичних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського НУ «Острозька академія».
9. Бутенко Андрій, кандидат юридичних наук, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
10. Барабаш Юрій, доктор юридичних наук, професор, проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
11. Хоменко Михайло, кандидат юридичних наук, доцент, науковий співробітник
12. Кузнєцова Наталія, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, директор Київського регіонального центру НАПН
13. Юлія Серединська, голова Ліги студентів Асоціації правників України
14. Бойко Андрій, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА
15. Запара Світлана, докторка юридичних наук, професорка, професорка кафедри приватного та соціального права Сумського національного аграрного університету, адвокатка, медіатор
16. Коваль Ірина, докторка юридичних наук, професорка, декан юридичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса
17. Лазур Ярослав, доктор юридичних наук, професор, декан юридичного факультету ДВНЗ “УжНУ”
18. Ломжець Юлія, кандидатка політичних наук, завідувачка кафедри морського та господарського права Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, голова Асоціації юридичних клінік України
19. Меленко Оксана, кандидатка юридичних наук, доцентка, заступниця декана юридичного факультету з навчально-методичної роботи Чернівецького національного університету ім.Юрія Федьковича
20. Шолкова Тетяна, кандидатка юридичних наук, доцентка, завідувачка навчальної лабораторії «Юридична клініка» ННІП Державного податкового університету, членкиня правління Асоціації юридичних клінік України, адвокатка
21. Гаврилюк Руслана, докторка юридичних наук, завідувачка кафедри публічного права юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича
22. Коліушко Ігор, член правління Центру політико-правових реформ
23. Гришина Юлія, народний депутат, голова підкомітету з вищої освіти комітет з освіти, науки та інновацій верховної ради України
24. Віхляєв Володимир, проректор з правової роботи, головний юрисконсульт ректорату
25. Кравчук Володимир, доктор юридичних наук, заступник декана юридичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки
26. Калаченкова Катерина, кандидатка юридичних наук, доцент кафедри господарського та адміністративного права Донецького національного університету імені Василя Стуса
